Тема: Микола Вороний. «Євшан-зілля». Ідея відданості Батьківщині, своєму народові.
Мета: ознайомити учнів із життєвим та творчим шляхом М. Вороного, з’ясувати ідейно-художні особливості твору «Євшан-зілля»; ознайомитися із поняттями «поема», «ліро-епічний твір»; розвивати вміння висловлювати думки, співставляти події, описані в творі, із сучасними, виховувати почуття патріотизму, національної свідомості, пошану до рідного народу, країни.
Обладнання: портрет письменника, проектор, картки з завданнями.
Епіграф уроку: «Можна все на світі вибирати, сину,
                               Вибрати не можна тільки Батьківщину…»
                                                                      В. Симоненко
Перебіг уроку:
І. Організаційний момент.
- Доброго дня, шановні вчителі, дорогі учні.
Подайте один одному руку і побажайте удачі. А я вам бажаю плідної праці  і хороших результатів роботи.
ІІ. Оголошення теми і мети уроку.
Слайд №1
Слайд №2
Сьогодні ми познайомимося з життєвим та творчим шляхом Миколи Вороного, проаналізуємо поему «Євшан-зілля», визначимо її художні особливості, дізнаємося , що таке «поема» та «ліро-епічний твір».
Розгорніть свої зошити і запишіть дату і тему уроку.
ІІ. Актуалізація опорних знань.
Слайд №3
 Епіграфом до нашого уроку стануть слова В. Симоненка
«Можна все на світі вибирати, сину,
  Вибрати не можна тільки Батьківщину…»
Як ви розумієте ці слова?
(Батьківщина, як і мати, повинна бути одна, це те місце, яке не вибирають)
Які слова асоціюються у вас зі словом Батьківщина? Запишіть їх на дошці.
Любов до рідної землі – найпотаємніше почуття людини. І ким би вона не була, багачем чи жебраком, ученим чи хліборобом, і якою б вона не була – дорослою чи малою, рідна домівка кличе до себе, надзвичайною силою притягує, манить спогадами, сниться довгими зимовим ночами, відгукується в серці маминою піснею, навіює духмяні запахи квітів дитинства.
Почуття любові ще більше загострюється , коли знаходишся далеко від неї під час відрядження, , подорожі і переходить у тяжку тугу, коли довгий час доводиться жити на чужині.
Слайд №4
На домашнє завдання вам було прочитати твір «Євшан –зілля». Хто є автором цього твору? З творчістю цього письменника ми знайомимося вперше, тому Левицькій Аліні було завдання підготувати розповідь про Миколу Вороного.(Випереджувальне завдання)
То ким у своєму житті був М. Вороний?
ІІІ. Робота над вивченням нового матеріалу.
Історія написання поеми.
Перед тим, як перейти до роботи над змістом тексту давайте спочатку з’ясуєму історію написання поеми.
В основу написання цього твору лягли події, описані  в давній легенді, про яку М. Вороний дізнався з Галицько-Волинського літопису. Це була легенда про чарівну силу степового полину «Євшан-зілля».
 Автор не просто переповідає нам цю легенду, а переосмислює її в науку своїм сучасникам, які зневажливо ставляться до рідного краю. Поема переносить нас у часи існування Київської Русі, під час князювання Володимира Мономаха.
На початку поеми є рядки, у яких автор висловлює надію, що українці, збайдужілі до рідного краю, можуть ще повернутися на рідну землю, до свого народу, вивчити рідну мову. (знайдіть і зачитайте ці рядки).

У тексті зустрічалися незрозумілі для вас слова. Давайте з’ясуємо їхнє значення.
Слайд №5
Словникова робота.
  Пустка – порожнеча.
Принада – привабливість.                                Байрак – яр.
Гудець – співець, музикант.                            
Сірома – бідолаха.                                           Ясир - полонені.
Небога – бідолашний.
Зацурали – занедбали.                                      Твар – обличчя.
Хан – половецький князь.                                Шатер – намет.
Блукати манівцями -
ходити без дороги.
То як малий половчанин потрапив до Володимира Мономаха? Знайдіть ці рядки і зачитайте.
А як ви думаєте, чому ханський син став «за рідні уважати» чужий край і його звичаї? (йому жилося добре, вільно, у розкошах). Зачитайте цитату.
В цей час його батько, старий хан, сумує за своїм сином. Знайдіть ті рядки, у яких мова йде про хана. Як автор описує страждання осиротілого батька? (страждав у самоті, переживав за сина, майже втративши надію на повернення його додому)
Кого хан попросив, щоб допоміг повернути йому сина? Зачитайте.
Яким чином хан порадив посланцеві розбудити пам'ять юнака? (цитата)
Як поставився хлопчик до слів посланця від батька? Знайдіть ці рядки.
Кого і що саме побачив хлопчик, коли понюхав євшан-зілля?
Що вирішив половецький син під впливом спогадів?
То чому твір має назву «Євшан-зілля»?
А що ви знаєте про цю рослинку?
Слайди
Невелику пошукову роботу провела Прокоп’юк Роксоланка і зараз розкаже нам, що вона дізналася про цю рослину.
То чи можемо ми євшан-зілля дописати до нашого асоціативного куща?
То ж давайте визначимо з вами тему твору? (розповідь про молодого половця, що потрапив у полон, де забув свій рідний край, рідну мову, своїх рідних)
Діти зачитайте, будь ласка слова, що стали епіграфом до твору? Як ви їх розумієте?
Чому автор взяв за епіграф слова з давнього літопису? (Автор створює атмосферу давнини, загадковості. Літопис переносить нас у минуле)
Знайдіть у тексті рядки співзвучні з епіграфом до поеми?
А чи існує зв'язок між ними і епіграфом нашого уроку?
То яка основна думка цього твору? (Возвеличення любові до Батьківщини, засудження тих, хто занедбав свою країну і відцурався від неї. Горе тій людині, яка відцуралася свого і потрапивши на чужу землю забула рідне слово, блиск материнських очей, мозолисті руки батька)
Слайд №6
Релаксаційна хвилинка.
Давайте трохи перепочинемо й на хвилинку перенесемося до літнього степу, напоєного пахощами полину. Заплющіть, будь ласка, очі, візьміть один одного за руки.
   Уявіть, що ви стоїте серед безкрайого степу, наповненого ароматами трав. Ви самі, над вами блакитне чисте небо, ви відчуваєте, як вас оповіває ласкавий вітерець, а сонячне тепло сповнює енергією. Ви повністю заспокоюєтесь і згадуєте найприємніші хвилини свого життя. Промінці сонця лагідно торкаються вашого волосся. Все, що вас оточує належить у цю мить тільки вам. Ви відчуваєте тонкий аромат чебрецю, ромашки, фіалки польової, лимонника, м’яти, полину. Нехай цей аромат нагадує вам про наш сьогоднішній урок.
   На вашому обличчі з’являється щаслива посмішка, ви повільно розплющуєте очі й повертаєтеся до роботи.
Слайд №7
Робота в групах.
Ви попередньо поділилися на групи.
І – група: Визначити композиційні елементи.
ІІ – група: З’ясувати чим є євшан-зілля для кожного з героїв твору.
ІІІ – група: Дати характеристику образів твору, спираючись на цитати.
Якою мовою написана ця поема прозовою чи віршованою?
Діти, прослухайте, будь ласка рядки і скажіть, що вони вам нагадують?
«І пішов гудець в дорогу.
Йде він три дні і три ночі,
На четвертий день приходить в Київ…» (казку)
А наступні
«Пісня вільного народу про славетнії події –
Ті події половецькі,
Про лицарськії походи»     (історична пісня)
«Пісню тую, що співала
Мати синові своєму,
Як маленьким колисала»   (колискова)
До якого літературного роду відносимо пісні (лірика) а казки? (епос)
А чи виражені в тексті думки та почуття героїв, автора, емоції, переживання? Якому літературному роду це притаманно? (Ліриці)
Присутність у творі героїв, наявність сюжету, розгортання подій – це ознаки епічного твору.
«Євшан-зілля» поєднує у собі риси лірики і епосу, тому за жанром це є ліро-епічна поема.
Робота в зошиті
Слайд №8
Запишіть, що таке ліро-епічний твір, що таке поема.
Ліро-епічний твір – віршований твір, що має сюжет, героїв, у ньому розгортаються події.
Поема – це ліро-епічний твір, переважно віршований, у якому зображено значні події та яскраві характери.
Знайдіть у творі епізод найбільшого напруження сил від слів «І схилилася…» Який розділовий знак стоїть у кінці цього речення? (Знак оклику і три крапки)
Як ви думаєте чому? (думка незакінчена)
А що ж буде далі? Загибель? Від чого? Від душевної порожнечі пустки серця.
Що ж призвело до душевної пустки? (Забув свій рідний край, свій народ, родину)
Чи актуальна ця поема сьогодні? Чому?
В поемі «Євшан-зілля» проблема, яку піднімає автор, є актуальною і сьогодні, бо розкидала мачуха-доля українців по різних куточках земної кулі. І є нашого цвіту та й по всьому світу. Але хочеться, щоб кожен завжди пам’ятав предковічну, прадідівську землю, що відома всюди своїми рясними щедротами: хлібом-сіллю і піснею, чесною звитягою і милосердям до скривджених.
 А особливо ця поема стосується тих, котрі зрадили інтереси своєї держави. Ми знаємо, що таких людей немало, особливо це видно у час війни, що точиться на сході України, дехто перейшов на бік агресора, забувши якого він роду, чиєї землі син.
Складання сенкану до слова Батьківщина
До кого в кінці твору звертається автор? (До України й українців, що роз’їхалися по світах. Автор роздумує, як повернути тих людей назад, як пробудити у них любов до рідної землі)
Чим закінчується твір?
Зачитайте це риторичне запитання?
То де можна взяти того євшан-зілля, щоб повернути їх у рідний край? (У серці, у любові до рідної землі, у пісні, у вивченні історії свого краю, у знанні своїх звичаїв та традицій, у любові до батьків)
ІV. Підсумок уроку.
Пам’ятайте, що майбутнє нашої держави залежить від нас з вами. Ми повинні мати свою землю, вміти цінувати й шанувати тих людей, які тут живуть,  знати свою історію.
Пам’ятайте: ми – українці  і варті найкращого.
Перегляд відео.
Кожен із вас сьогодні мав можливість визначитися, чим є Батьківщина для нього. Я пропоную вам віддати вам свої серця рідній Україні, якщо ви впевнені, що будете працювати заради неї, жити на цій землі, примножувати її багатства.
Що вам сьогодні на уроці найбільше сподобалося?
Чи досягли ми поставленої мети?
На уроці ви сьогодні
Дізналися
Зрозуміли
Навчилися…
Домашнє завдання
Розв’язати 3 тестові завдання на сторінці 39 підручника.
Написати твір-мініатюру на тему «Батьків і Батьківщину не вибирають» або намалювати ілюстрації до твору.

Випереджувальне завдання: